Солонський яр

Поделиться книгой

Описание книги

Серия:
Страниц: 1
Год:

Содержание

Отрывок из книги

І До слобожанських Млинків підійшли могутні ліси Полтавщини і за три верстви зупинилися. Стоять стіною, хмуряться. В гущавину доріжка по папороті, повз сизі кущі, до Солонського Яру. Солонський Яр: як і село. В селі пахтить дубовим молодняком, стоїть над яром — селом, а нижче в провалля поплентались стрункі й темні явори, і тільки за десять верстов виринають, щоб мовчазно відійти на захід, на південь. Удень над селом сковзається клапоть перламутрових хмар, а вночі хмари зникають за проваллям, тоді Солонський Яр горить огняницями — і ліс, і село, і небо. Тоді горить, чарує папороть. Солонський Яр — природна фортеця. — Солонські острожники казали: — Є Холодний Яр, це — Солонський Яр... Атож... А в Млинківській волості скаржилися: — І сукині ж сини! Прохвости! Чортового батька видереш їх відтіля. Чухали потилиці. Збирались на сходку. Міркували. Іще чухали потилиці. — Яку тут прахтіку зробити? Га? Запетлювали, як той казав... ...Коли приходить ніч, Млинки напружено дивляться на темну стіну …

Популярные книги

arrow_back_ios